Діти іноді потрапляють у складні для них ситуації, і тоді їм важко впоратися з тим, що є новим, відмінним і незнайомим.
Якщо ви знаєте, що ваша дитина могла стати свідком складної для неї ситуації, ви можете почати розмову з нею вдома наступним чином:
«Я чув про те, що сталося у твоїй школі… що ти про це думаєш?»,
“Що про це знають інші? Чи говорили ви про це?”.
Під час розмови з дитиною:
- Зберігайте спокій, не панікуйте.
- Ставтеся до повідомлень дитини серйозно, не варто їх недооцінювати.
- Діти можуть сприймати реальність інакше, ніж дорослі, іноді світ
- фантазій дитини змішується з реальним світом. У такому випадку корисно зробити тривоги і страхи дитини реальними.
- Не відсилайте дитину, не кажіть «у мене немає часу», «я зайнятий», такі повідомлення змушують дитину відчувати себе відкинутою, що
- вона має впоратися з проблемою наодинці.
- Забезпечте спокійну обстановку для розмови.
- Поважайте емоції дитини, іноді діти сильніше переживають те, що відбувається.
- Надайте дитині емоційну підтримку.
- «Я розумію, що ти переживаєш цю ситуацію…»
- «Я бачу, як тобі важко …».
- Уважно слухайте, зосередьтеся на тому, що вона говорить і як вона це говорить.
- Не розважайте, не підбадьорюйте і не жартуйте – дитина має право відчувати і переживати ситуації по-своєму. Жарти про складні ситуації можуть призвести до того, що дитина замкнеться в собі і не захоче більше про це говорити.
- Поділіться своїми почуттями та думками з приводу теми, яку ви обговорюєте.
- Пам’ятайте: не судіть, не критикуйте. Ви можете показати, що у вас ця ситуація також викликає емоції.
- Будьте терплячими та емпатичними, дайте дитині стільки часу, скільки їй потрібно, щоб поділитися з вами своїми тривогами та труднощами.
- Чесність є цінною і будує добрі стосунки та зв’язок з вашою дитиною.
Якщо є час, поговоріть про наслідки такої події для неї, для її близьких.
Пам’ятайте, що дотик і близькість також важливі; не бійтеся обійняти дитину, якщо вона цього потребує. Якщо ви відчуваєте, що з вашою дитиною відбувається щось тривожне, зверніться до фахівця – наприклад, до педагога, психолога.